Винайдено в монастирі

Монастирі асоціюються у нас переважно з молитвою, можливо, з будівлями, де відбувається ця молитва (церквами, монастирями). Однак для того, щоби спільне життя багатьох людей було якомога менш конфліктним, воно вимагає раціоналізації. І тому саме монахи — вже в Середньовіччі — придумали багато цікавих речей, які полегшували їм перебування у своїх спільнотах.

Лосьйон після гоління

Монахи голили і стригли один одного. Вони часто ранилися бритвою, бо користувалися нею не професіонали, а звичайні ченці. Щоби пом’якшити сліди своєї перукарської діяльності, комусь спало на думку приготувати спеціальний відвар трав, або… лосьйон після гоління.

Закон Менделя

Чи чули ви про закон Менделя? Можливо, забули, але на уроках біології у школі вам точно про нього розповідали:) Це закони спадковості, один із найважливіших у сучасній генетиці. А вивів його католицький священик, монах-августинець Грегор Мендель, якого вважають засновником сучасної генетики. Науковець відкрив цей закон, експериментуючи з висаджуванням різних сортів гороху в монастирському саду.

Ноти

Хто придумав ноти? Вперше про це замислились в XI ст. Монах-бенедектинець Ґвідо Аретинський у минулому був музикантом. Він зіштовхнувся з проблемою – церковні богослужіння супроводжував орган, а ті, хто на ньому грав, потребували запису як правильно має звучати музика. Монах придумав систему сольмізації, в якій встановив збережені до нині складові назви ступенів звукоряду (ut, re, mi, fa, sol, la) на основі акровірша молитви до Іоанна Хрестителя «Ut queant laxis». Сьома сходинка з’явилася майже на 500 років пізніше, і була названа si – скорочено від латинського «святий Іоанн» (Sanctus Ioann).

Цікаво, побачити вірш, який став основою для назви нот? Ось він:

UT queant laxis → до
REsonare fibris → ре
MIra gestorum → мі
FAmuli tuorum → фа
SOLve polluti → соль
LAbii reatum → ля
Sancte Iohannes (Si) → сі

У перекладі з латинської мови: «Щоби слуги твої голосами своїми змогли оспівати чудні діяння твої, очисти гріх з наших зганьблених вуст, о, Святий Іоанне».

Жестова мова

Вважається, що перша комунікація між людьми відбувалася через жести, а набір звуків був доволі обмеженим. Жестову мову використовували монахи під час особливо строгих постів та відправ. У XVIII ст. саме монах абат де л’Епє почав працювати з нечуючими і став одним із перших сурдопедагогів. Він також сприяв поширенню та популяризації мови жестів.

Дякуємо за цікаву інформацію, якою з нами поділилася С. Меланія Олена Мартинишин

Якщо ви знаєте про цікаві винаходи, які здійснили монахи, пишіть нам;)

Використані матеріали з публікації Credo