Історія сестер-василіянок з Яворова, які прихистили 30 переселенців

«Наша місія – допомагати тим, хто втратив свій дім», – історія сестер-василіянок з Яворова, які прихистили 30 переселенців.
Сестри Святопокровського жіночого монастиря ЧСВВ у м. Яворів, що на Львівщині, від початку повномасштабної війни прийняли у стінах монастиря 30 людей і створили справжній дім для людей, які покинули свої домівки та шукали захисту в Яворівському районі.
Сестра Єфрема, настоятелька монастиря розповідає: «Розпочну з того, що перший тиждень війни ми з сестрами обговорювали, як можемо стати корисними в тій війні, щоб допомогти українському народові. І коли до нас прийшла перша сім’я, жінка, яка була вагітною, тоді ми зрозуміли, наша місія допомагати тим хто змушений був покинути свій дім».
5 березня 2022 року першими в стіни монастиря заселились сім’я з Краматорська Станіслав та Надія з хлопчиком Глібом 2,5 роки. «Надія була вагітною, ми просто не змогли її не прийняти. Спочатку було важко організувати все це у монастирі. Тому що у нас свої правила життя. Але з часом та з Божою допомогою все ставало легше», – ділиться сестра Єфрема, настоятелька монастиря.

Також сестри дали прихисток жінці з п’ятьма дітьми із Житомира, в їхній будинок влучив російський снаряд. Також свій дім тут знайшла 12-річна Софійка з батьком Валерієм з Маріуполя, які втікаючи від куль, просто босі бігли сім кілометрів, щоб врятувати своє життя. Останніми до них заїхала 12 людей з Маріуполя, які п’ять діб, через п’ять блокпостів російських орків намагались виїхати з руйнованого міста.

«Насправді історія кожної сім’ї просто розривала серце. Нам хотілось їх пригорнути і не відпускати», – додає сестра. У стінах монастиря сестри створили чудові умови для проживання біженців. Їх безплатно годували, одягали, забезпечували продуктами, засобами гігієни та всім необхідним. Також до допомоги долучались небайдужі мешканці Яворова, які стали справжнім тилом для кожної сім’ї, яка тут проживала.

Крім цього, сестри організовували екскурсії храмами міста, поїздки у Крехів. У такий великий дружній родині всі вони жили близько 8 місяців. «Ми ділились нашими традиціями, звичаями та життям наших краян. За період перебування з нами вони навчились розмовляти з Богом. Особливою подією стало для нас хрещення п’ятьох рідних сестричок з Кривого Рогу», – розповідає сестра.

Навіть після того, як сім’ї покинули монастир, на день народження дітей сестри запрошують людей, які втікають від війни, і організовують веселі свята. «Ми молимось за кожного з них і раді завжди бачити їх в гостях. По сьогодні ми допомагаємо всім, хто цього потребує. Адже ми нація добра і любові», – додає сестра Єфрема.