Новонароджений Ісус об’єднує усіх християн України

Під час чергової катехези в ефірі Радіо Марія о. Олексій Самсонов та с. Дам’яна Галущак згромадження сестер Пресвятої Родини розповідають про традиції святкування Різдва в Західній та Східних Церквах.

Отець. Коли ми починаємо святкувати Різдво? Різдво є 25 грудня, але вже практично починаємо святкувати 24, тому що в церкві день рахується не за годинником, а за сонцем. Адже коли сонце вже зайшло, з’явилася перша зірка,то в цей момент можемо святкувати наступний день. Отже, звечора 24 числа ми можемо святкувати Різдво, можемо іти до церкви, можемо іти на так звану Пастерську службу. Але завжди перед Пастерською службою всі збираються на Свят-вечір на Вігілійну вечерю. Має бути 12 пісних страв: має бути риба, салати, овочі, кутя тощо. За столом залишається вільним одне місце на випадок, якщо прийде хтось подорожуючий або, врешті, це є вільне місце для Ісуса Христа, який є подорожній. Власне це є символом, коли Йосип і Марія шукали місця у Вифлеємі, вони не знайшли його для себе і ми маємо на спогад про ці події  для них залишити це місце. Ну і далі розпочинається з того, що господар дому, а це зазвичай є чоловік, розпочинає читати Євангеліє від Луки, де описуються події про народження Ісуса Христа,  потім промовляється молитва, і далі є така дуже цікава традиція, не знаю чи є  в Східній церкві –  ділення обладками.

Сестра. Так, тільки в нас називається просфора. Просфорою кожна християнська родина ділиться перед Святою Вечерею. Розділяємо на кількість осіб, які є присутні за столом та поливаємо просфору медом. Свята Вечеря є головною традицією, яка складається із дванадцяти пісних страв. Але «королевою» столу, звісно, є кутя. Після куті вже можна переходити до інших страв – риби, грибів, борщу, вареників, тушкованої капусти, картоплі, узвару тощо. У різних регіонах України набір страв є різним та все ж зберігається їхня кількість. Окрім цієї страви, на столі також ставлять дідух (останній сніп врожаю). Хоча у сучасній Україні ця традиція збереглась тільки у західних областях України. Також обов’язково на святковому столі мають бути: Свічка. Горіння свічки – це свідчення віри, приналежності людини до Божественного світла. Свічка супроводжує віруючу людину від Хрещення до смерті. Це – символ готовності людини до зустрічі із Богом, незалежно від часу і місця, коли Він схоче її покликати до себе.
Отець. Обладка – це білий прісний хліб. Це символ Ісуса Христа, адже саме місто Вифлеєм, де Він народився, означає «бет лехе» – «дім хліба» з єврейської мови. І, всласне, всі складають один одному побажання або перепрошують. Після цього вже починається вечеря, знаю що в багатьох регіонах є якісь традиційні страви,  але загалом  це є також час, щоби співати колядки. Коли Свята вечеря закінчилася, ми всі прямуємо до храму, йдемо на Службу, яка в нас має назву Пастерська служба. Звідки ця назва? Першими побачили Ісуса  пасторі – пастухи, які випасали овечок. Це дуже цікавий знак, тому що пастухи в Ізраїлі вважалися такими непевними особами. Адже зазвичай, десь там в полі, коли вони випасали цих овець,  не мали можливості зберігати всі заповіді, відмовляти всі молитви. Ну і вважалися не дуже такими віруючими, людьми на околицях життя. І от першими, які побачили Христа, були саме ці пастухи, тобто останні,  найбідніші версти населення. Отже, Христос приходить не до тих, найкращих, святіших, найпобожніших, а приходить до цих відкинутих пастухів. Ну і власне, розпочинається Служба, в кожній парафії в різний час. І розпочинається з того, що в храмі є темно, вимикається будь-яке світло.  Потім священики з процесією виходять і настоятель несе фігурку Ісуса Христа. В цей час в храмі вже має бути приготований вертеп. Цю фігурку Ісуса-немовляти кладуть в ясла, настає хвилина тиші після чого промовляється молитва благословення вертепу. І вже в цей момент розпочинається вечірня Вігілійна літургія Різдва.

Сестра. В нас також Різвяне богослужіння розпочинається вночі. Перше є Різдвяна Утреня з напівами Різдва, прославляємо народження Христа, читається Євангеліє св.Луки, де люди роздумують, моляться. Опісля йде богослужіння різдвяне. Це є Свята Літургія. Все відбується дуже урочисто, хор колядує , люди вітають один одного, звіщають добру новину про народження Спасилеля.

Отець. Знаю, що в східних традиціях в храмах виставляється в центрі ікона різдва  Крім ікон, коли ми заходими до храму є й інші знаки: ялинки а токож вертепи. Звідки іде традиція вертепів. Знаю, що в свої родинах батьки ставлять для своїх дітей вертепи.

Сестра. Давнім та унікальним різдвяним звичаєм в Україні було і залишається ходіння з вертепом. В нас в церквах ставлять вертепи у вигляді фігурок. Основоположником вважають  св. Франциска, саме він хотів передати людям традицію вшанування Різдва. Вертеп – це молитовне прославлення Бога через театральне дійство та комічне відображення побутового життя, якого вже дотримуються декілька століть поспіль.
Отець. Так він першим зробив фігурки Ісуса, Марії, Йосифа, щоб унаочнити прихід Месії у цей світ.

Отець. В католицькій церкві час після Різдва називається Октавою Різдва. Що це є. Октава означає вісім. Вісім днів, які ми святкуємо як одне велике свято, як один великий день. Тобто всі вісім днів, навіть якщо кожен день має свої особливості, ми святкуємо Різдво. І навіть є такий запис, якщо в цю октаву є п’ятниця, то в нас немає посту. Можемо собі споживати м’ясо і не  поститися.

Сестра. В нас цей час називається загальниця. Скажімо, якщо під час посту потрібно утримуватися від їжі і гучних забав, то загальниці – це періоди, коли не постять. І навіть у середу і п’ятницю в разі загальниць дозволяється не постити. Такі дні мають вказати вірним на періоди, в які продовжується святкування певного важливого свята.

Отець. 25 ми святкуємо народження на землі Ісуса Христа, а 26 в церкві вже одразу є спомин першого мученика. Це був диякон Стефан. Це є дуже гарний знак: Христос народився на землі, щоб ми мали можливість народитися для неба.  Адже св.Стефан, коли його побивали камінням, бачив відкрите небо.

Сестра. В нас трошки різниться. 8 січня в нас свято Собор Пресвятої Богородиці, в цей день ми святкуємо Пресвятої Богородиці, обручника Святого Йосифа, (Пресвятої Родини), а 9 – первомученика Стефана, згадуючи терпіння первомученика Стафана, замислюємося, що християнство не завжди може бути легке, просте, у рожевих тонах. Як і в ІсусаХриста було Різдво – день радості для неба і землі, але був час стаждань і терпінь, так і в житті кожного з нас бувають святкові дні, піднесені переживання, і бувають важкі моменти, падіння, невдачі, помилки, терпіння, страждання, муки.

Але для нас важливо і в радісні, і в сумні часи, – завжди бути з Господом.

Отець. 27 грудня після Стефана є день,  св.Йоана. В цей день в усіх церквах католиків латинського обряду відбувається освячення вина. Всі люди приходять до церки з домашнім чи купленим вином. Читається спеціальна молитва. І пізніше священик перед  Причастям  бере велику часу з вином і дає пити кажучи: «Пий любов святого Йоана». Це не є Причастя, а просто освячене вино. Це пов’язано з тим, що св. Йоану давали випити отруєне вино, але коли він його перехрестив і випив він залишився живий.

Джерело: http://radiomaria.org.ua/