Вона вступила до монаших лав у 1970 році.

17 червня 2020 року, Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії відсвяткувало золотий Ювілей, 50-ліття Богопосвяченого життя Сестри Софії Лебедович, Генеральної Настоятельки.

Сестра Софія вступила до Згромадження Сестер Служебниць НДМ 17 червня 1970р. У Провінції Матері Божої Неустанної Помочі УГКЦ в Польщі.  Це були нелегкі часи для нашої Української Греко- Католицької Церкви, яка разом з нашим народом народу, опинилися на вигнанні. Завдяки священикам, Богопосвяченим особам та свідомим українським родинам наша Церква і народ не втратили своєї ідентичності і зберегли рідну мову та культуру. Сестра Софія провадила катехитичну працю для дітей та молоді у різних місцевостях Польщі, а також реколекції для дівчат, молоді та родин, брала діяльну участь у Капітулі Польсько-Українського Поєднання. А разом з цим, виконувала багато років служіння у Провінції, як Секретарка, дорадниця, економка та Провінційна Настоятелька Провінції Матері Божої Неустанної Помочі.

Господь дарував Їй натхнення та допоміг втілити в життя мрію Екуменічного Дому Соціальної Допомоги, для служіння особам літнього віку та потребуючим. А особливим виявом Його довір`я, є запрошення до служіння у Проводі цілого Згромадження.

У Генеральному дому сестер Служебниць в Римі подячну Божественну Літургію очолив владика Діонісій Ляхович, Делегат з повними правами апостольського екзарха для вірних Української греко-католицької Церкви в Італії. У своєму Слові, єпископ привітав Мати Софію з Ювілеєм та побажав словами Святого Апостола Павла до ІІ Коринтян 2. 3- 10:

“Ми в усьому виявляємо себе, як слуг Божих, у великій терпеливості, скорботах, у нуждах, у тіснотах, під ударами, в темницях, у заколотах, у трудах, у неспанні, у постах, у чистоті, у знанні, у довготерпеливості, у лагідності, у Святому Дусі, у щирій любові, у слові правди, в силі Божій, у зброї справедливости в правиці й лівиці, у славі й безчесті, у наклепах і в добрій славі; як обманці, однак правдиві, як незнані, а проте надто знані; як ті, що вмирають, а все живі; як карані, та не забиті; як сумні, та завжди веселі; як бідні, а багатьох збагачуємо; як ті, що нічого не мають, а все посідаємо”.

Сестри Служебниці дякують Богові за Дар життя і покликання Мати Софії, Генеральної настоятелька та прославляють Господа за всі дари і таланти, якими Він у Своїй Милосердній любові дуже щедро обдарував її обдарував,а Мати Софії за те, що ці дари примножила і радо та з жертовною любов`ю ними ділиться.

Джерело: УГКЦ